logo

Темаскаль (temazcal)

Темаскаль (temazcal)


На будь-якому більш-менш відомому мексиканському курорті вам обов'язково запропонують відвідати темаскаль, і щоб зрозуміліше було, що ховається за незнайомим словом, пояснять - це мексиканська сауна. Ваше рішення піти чи ні буде залежати від того, чи ви взагалі любите сауну чи хоча би СПА-процедури, в які потихеньку перероджуються споконвічні традиції очищення тіла і душі багатьох народів світу. Погодившись, ви потрапите в парну з трав'яним чаєм, настояним на місцевих травах із «хльостанням» віником з тих же трав або листя кукурудзи. Тільки в особі банщика буде шаман, при цьому, справжній він чи ні, розмірковувати в даній ситуації не варто, адже вас запросили до лазні, а в лазні тільки паряться. Так думали і ми доки не познайомилися з цим обрядом ближче, не відчули нутром стародавні вібрації… але про все по порядку. Спершу потрібно зрозуміти суть самої церемонії і без короткого етнографічного екскурсу не обійтися.

Усі стародавні суспільства вибудовували своє життя, слідуючи природі, яку уособлювали численні божества. Для народів цивілізації стародавньої Мезоамерики, основою якої було землеробство, божеством, пов'язаним зі смертю і народженням, була сама Земля. За їхніми віруваннями померлий, у супроводі собаки, спускався в підземний світ довгими сходами, тому будь-яка печера для них – це вхід у Шибальбу – так майя називають потойбічний світ. У ацтеків це Міктлан.
В землі лежали тіла померлих предків, але ж земля народжувала все те, що давало життя. Світила та зірки, що з’являлись на небі, в їх розумінні теж «народжувалися» Землею, отже Сонце, після заходу, перебуває у підземному царстві, а Місяць та зірки – там після світанку. Більше того, згідно з мезоамериканським міфом про створення світу перші люди теж вийшли з-під землі. Таке світорозуміння стало основою для традиції будувати невеликі низькі споруди без вікон, схожі на печеру та символізуючі лоно Землі, як місце, де у повній темряві жінки народжували дітей, шамани лікували хворих та оновлювали дух здорових. Їх назвали темаскаль.

Темаскаль перекладається як «будинок гарячого каміння» або «будинок пари» - усередині нього, як і в традиційних лазнях, до яких ми звикли - складене розжарене каміння, обливаючи його водою, отримують багато пару. Беручи до уваги світосприйняття стародавніх майя, напрошується аналогія з вогнем і парою, що виривається з-під землі під час виверження вулкана, яких в окрузі більше ніж достатньо. Темаскалі будували всі: і еліта, і селяни, розрізнялися вони лише елементами декору, суть залишалася незмінною – це місце переходу з одного світу в інший, місце, де може трансформуватися якість (хворий - здоровий), точка зв'язку реального і позамежного, потойбічного. І тут стає зрозумілою постать шамана – у будь-якій культурі це провідник. Він знає, як потрібно зробити правильно, які трави зібрати, які молитви промовляти.

Ми волею долі потрапили в зовсім нетуристичний темаскаль, розташований на даху (він же тераса) звичайного мексиканського міського будинку, привітні господарі якого Рауль та Рубі згодом стали нашими провідниками. Церемонії передувало обкурювання копалом - так називається смола тропічного дерева, яка в більш твердому стані схожа на бурштин, а в м'якому використовується як пахощі. Після того, як всі розмістилися всередині темаскалю, двері зачинилися і ми занурилися в непроглядну темряву. Надходила пара, поширюючи терпкий запах трав, у букеті якого вгадувалася гіркота полину, тіло поступово розслаблялося, відпускаючи денну напругу під мірний речитатив Рубі. Мовою науатль вона дякувала Матері-Землі за все, що в нас є і просила благословення. І раптом різкий звук, що пронизує наскрізь! Це Рауль ударив у барабан. Голос Рубі наростав, проникаючи під шкіру, звук, доповнений протяжною вібрацією якогось невідомого духового інструменту, практично позбавляв тіла, в якусь мить настало розуміння, що ти і є цей звук. Більше нічого: ні почуттів, ні тривог, ні думок. Думки, як і відчуття свого тіла, повернуться пізніше, коли вийдеш з темаскалю, схиливши голову, обмитий тим самим настоєм з трав – так завершується церемонія «народження заново», церемонія відновлення духу. До речі, тримісячна крихітка Рубі та Рауля весь цей час перебувала з нами всередині темаскаля, ймовірно, там вона і з’явилась на світ.

І ще, в темаскелі не миються. Миються до і, якщо захочеться, після. Цей обряд придуманий і пройшов крізь тисячоліття у незмінному вигляді зовсім для іншої мети.

Хочете спробувати? Програма поїздки тут.

viber

Підписатися на розсилку новин