Макаронезія

Макаронезія – це чотири архіпелаги в північній частині Атлантичного океану, які належать Іспанії, Португалії та африканській державі Кабо-Верде. І якщо Кабо-Верде ми поки що залишаємо за дужками, то Іспанія та Португалія цілком вписуються у наші щорічні програми. Сонце, океан, дивовижна кухня та вино з вулканічної мальвазії, пляжі, відзначені Блакитним прапором, чудові пейзажі, термальні джерела, первозданна природа – все це тут, на островах, які називають Островами вічної весни. Справа в тому, що на цих віддалених від материка островах практично весь рік тримається однакова температура 22-25С, яка разом з вологими вітрами Атлантики сформувала їх унікальний клімат і, відповідно, флору та фауну. Тут збереглися реліктові лаврові ліси, що колись покривали територію Європи, але зникли на материку з початком останнього льодовикового періоду. І запевняємо вас, що тільки на цих невеликих ділянках суші ви зможете пройти стежками казкового субтропічного лісу.

Але й крім доісторичного лісу тут є чим захопитись. Потрапивши сюди вперше, не втомлюєшся дивуватися - все, що ми зазвичай вирощуємо вдома в горщиках, тут росте навкруги та дуже величезних розмірів: деревоподібні папороті і верес, небачені квіти з бутонами розміром майже з голову немовля, гігантські фікуси - їх гілки , які, укореняючись збільшують площу, що займає дерево до десяти метрів у діаметрі. Так, і деревоподібні кульбаби, тут є також!

Всі острови Макаронезії – результат вулканічної діяльності, тому всі вони скелясті та гористі. Навіть дуже гористі – варто сказати, що найвищі вершини Іспанії (м.Тейде, 3718 м) та Португалії (м.Піку, 2351 м) знаходяться саме тут, а злітно-посадкову смугу аеропорту на Мадейрі довелося будувати у вигляді естакади, палі якої вгвинчені в морське дно, оскільки на острові просто не знайшлося рівного місця необхідного для її розміщення. Деякі острови – це суцільно вулканічні ланцюги та лавові поля – і повірте, це теж дуже красиво – коли на червоному або чорному ґрунті розкидані яскраво-зелені подушки чагарників. Взірцем є ​​національний парк Тіманфая на острові Лансароте (Канарський архіпелаг). Взагалі, всі острови виникли в різні геологічні епохи і тому унікальні по своєму.

І якщо ви з нами на Канари, то обирайте!
Тенеріфе та Гран-Канарія – столичні, галасливі з сучасними курортними зонами, аквапарками та старими колоніальними містами, Ла Гомера – це прогулянки в національному парку Гарахонай, включеному до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Фуертовентура – ​​нескінченні золоті пляжі, на крихітному Ель Ієрро можна побачити сабіни, величезні ялівцеві дерева, скручені атлантичними вітрами, а вулканічний чорний Лансароте – це просто витвір мистецтва – улюблене дітище художника, архітектора, скульптора – уродженця острова, Сезара Манріке. У нашій скарбничці подорожей немає поки що тільки Ла Пальми, але обіцяємо, що це тимчасово.

З Азорського архіпелагу ми спочатку вибрали два острови: Сан-Мігел і Терсейра, які є своєрідною візитівкою цього віддаленого куточка Португалії та базовими майданчиками експедицій для спостереження за китами, міграційні шляхи яких пролягають повз цей архіпелаг.