Центральна Америка

Ми дозволили собі відійти від загальноприйнятого розуміння переліку країн Центральної Америки і трохи змістили регіони подорожей Райдо на північ, включивши до нього Мексику. Цьому є логічне пояснення – Мексика з погляду культурної спадщини набагато тісніше пов'язана з Гватемалою, Гондурасом, Белізом, ніж із США та Канадою. Крім того, коли подорожуєш на автомобілі завжди є спокуса відвідати кілька країн за одну поїздку, наприклад, заїхати з Мексики на узбережжя Карибського моря до Белізу, чи з Гватемали до Гондурасу, щоб побачити піраміди майянського міста Копан.

Однозначно, країни, розташовані між двома океанами, дуже привабливі для подорожей, і деякі з них можуть мати ефект бомби, що вибухнула, яка каменю на камені не залишить від очікувань, сформованих усталеними стереотипами. Такою була наша перша подорож до Гватемали – ми очікували побачити не дуже благополучну країну, яка втомилася від сорокарічної громадянської війни. Ми вважали за необхідне відвідати одне з найдавніших міст майя, розквіт якого припав на третє століття до нашої ери. Археологи його назвали Ель-Мірадор, як він називався за часів, коли його будівлі займали площу 20 кв. км, а населення становило десятки тисяч жителів, наразі невідомо і навряд чи ми це колись дізнаємося. Про унікальність цього покинутого міста, що знаходиться в джунглях Петена, куди ми лісовими стежками йшли два дні, розповідати можна дуже багато і довго. Проте жодна розповідь не замінить того, що відчуваєш на світанку, стоячи на вершині найвищої піраміди з усіх, що були побудовані у доколумбовій Мезоамериці, та слухаєш як прокидаються джунглі. Ми знали, що на нас чекає диво і були більш ніж винагороджені. Але це виявилося лише початком – Гватемала нас здивувала ще не раз. Тільки в цій країні можна побачити християнські церкви, в яких проводять ритуали жертвопринесень місцеві шамани, звертаючись до предків за благословенням і оббризкуючи при цьому ромом тих, хто приходить до них зі своєю журбою. Тільки в цій країні можна відвідати «живого» бога Машимона, втіленого в дерев'яному манекені, якого мешканці невеликого села зберігають з часів іспанського завоювання і щороку передають на утримання нової родини. З ним поводяться як з рідним дідусем, його «споюють» ромом, він «курить» сигари, до нього приходять просити милості тисячі індіанців, бо це єдине божество, яке збереглося у них з часів приходу іспанців. Тільки в цій країні можна потрапити до міст, населення яких складається лише з індіанців майя, цивілізація яких загинула тисячу років тому, а познайомившись із їхньою культурою ближче, можна зрозуміти, як вони змогли досі зберегти свою ідентичність. «Тільки в цій країні..» - не втомлювалися ми повторювати, подорожуючи Гватемалом.

Але й сусідня Мексика, не дивлячись на свою туристичну привабливість, знайде чим здивувати. Тут крім всесвітньо відомих пляжних курортів, крім відомих пам'яток - Паленке, Теотіуакана та Чічен-Іци є величезна кількість місць, що розташовані далеко від основних туристичних маршрутів, куди ми завжди намагаємося заїхати користуючись перевагою пересування малими групами на автомобілях. По всій території Мексики розкидані археологічні пам'ятки, що залишені численними народами які мешкали тут починаючи з другого тисячоліття до нашої ери: ацтеками, тепанеками, майя, сапотеками, міштеками, тольтеками, архаїчними ольмеками. До речі останні побудували першу цивілізацію в 15 столітті до н. е. від якої в штаті Табаско залишилося не більше десяти пам'яток у вигляді гігантських голів, які називають Ольмекськими. Обличчя цих голів дивним чином нагадують африканські – вони кардинально відрізняються від зображень решти місцевих народів і цю загадку вчені наразі пояснити не можуть. Схожих древніх загадок мексиканська земля зберігає безліч: до прикладу, з якою метою сапотеки в 5 столітті до н. е. робили трепанацію черепу, до того ж неодноразово одній людині протягом життя, або чому люди залишили Теотіуакан у розквіті могутності цієї першої мезоамериканської імперії, чи де знаходиться міфічна країна білих чапель Ацтлан, звідки прийшли ацтеки до долини нинішнього Мехіко.
Доторкнутися до старовини, що межує із чудовою іспанською колоніальною архітектурою та вражає не менше – це те, навіщо варто їхати до Мексики. Ну і звичайно ж, щоб піднятися на найвищий вулкан у Північній Америці - Орісабу, вулкани Попокатепетль, який ще зараз активний, Невадо-де-Толука та Ла-Малінче, пропливти на човні мальовничим каньоном Сумідеро, стіни якого сягають тисячі метрів, побачити виноградники та пляжі Баха Каліфорнії та вполювати з фоторушниці китів, побачити метеликів Монарх, що мігрують на величезні відстані.
Мексика дуже різноманітна і на тлі інших країн Центральної Америки має величезний потенціал. Але повірте, якщо ви виберете крихітну Коста-Ріку, де ми вже подумками, буйство тропічної природи цієї країни та її чудові пляжі залишать у вас незабутні враження.